Кодекс цивільного захисту України, постанову Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 року № 733 “Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року № 488-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій».

            Згідно з цими Положеннями, система оповіщення поділяється на декілька рівнів, кожен з яких відіграє певну роль у загальній стратегії попередження та реагування на надзвичайні ситуації:

1. Загальнодержавна автоматизована система централізованого оповіщення– відповідає за інформування національного масштабу. Ця система охоплює всю територію країни і застосовується для оповіщення про надзвичайні ситуації, що можуть вплинути на великі регіони або всю державу.
2. Територіальні автоматизовані системи централізованого оповіщення– функціонують на рівні окремих регіонів України. Вони призначені для інформування населення у межах областей, районів або міських територій у разі виникнення загроз регіонального значення.
3. Місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення– призначені для оповіщення населення на рівні громад, сіл, селищ та міст. Ці системи забезпечують передачу інформації на локальному рівні, щоб оперативно попередити жителів про можливі небезпеки.
4. Спеціальні системи оповіщення– використовуються для окремих категорій осіб або організацій. Вони можуть застосовуватися в разі виникнення специфічних загроз для певних галузей, інституцій чи об’єктів, що потребують особливого інформування.
5. Локальні системи оповіщення– охоплюють менші території, зокрема окремі установи, підприємства або житлові масиви. Їх основна мета – оперативно повідомляти мешканців або працівників про небезпеку у безпосередньо наближених до них зонах.
6. Об’єктові системи оповіщення– функціонують на рівні окремих об’єктів (підприємств, заводів, установ). Вони необхідні для інформування працівників або осіб, що перебувають на території конкретного об’єкта, про небезпеку, яка може загрожувати саме в межах даного об’єкта.

            Система оповіщення — це сукупність технічних засобів, організаційних заходів і процедур, призначених для своєчасного інформування населення, органів влади та спеціалізованих служб про загрози чи надзвичайні ситуації. Її мета — мінімізувати негативні наслідки для людей, майна і навколишнього середовища шляхом оперативного оповіщення та забезпечення відповідного реагування.

Основні функції системи оповіщення:

1. 1. Своєчасне виявлення загрози.
   Завчасне отримання інформації про можливі надзвичайні ситуації.
2. 2. Передача інформації.
   Доставка сигналів і повідомлень до адресатів через різні канали.
3. 3. Попередження населення.
   Оповіщення людей про небезпеку та інструкції для дій у кризовій ситуації.
4. 4. Інформаційна підтримка рятувальних служб.
   Забезпечення оперативних підрозділів актуальною інформацією.

Класифікація систем оповіщення за рівнями:

1. 1. Загальнодержавний рівень.
   Відповідає за інформування всього населення країни про надзвичайні ситуації національного масштабу.
2. 2. Територіальний рівень.
   Забезпечує оповіщення в межах окремих регіонів (областей, районів).
3. 3. Місцевий рівень.
   Охоплює території громад, міст, селищ, сіл.
4. 4. Локальний рівень.
   Застосовується для підприємств, установ, житлових масивів.
5. 5. Об’єктовий рівень.
   Функціонує на окремих об’єктах, таких як заводи, лікарні, школи.

Типи систем оповіщення:

1. 1. Автоматизовані системи оповіщення.
   Включають центральні пульти управління, гучномовці, системи трансляції.
2. 2. Мобільні системи оповіщення.
   Використовують мобільні додатки, SMS-сповіщення, мобільні станції оповіщення.
3. 3. Спеціалізовані системи.
   Призначені для оповіщення окремих категорій осіб (наприклад, рятувальників, медиків).
4. 4. Засоби масової інформації.
   Телебачення, радіо, інтернет-платформи використовуються для широкого інформування.

Способи оповіщення:

1. 1. Звукові сигнали.
   Сирени, гучномовці, сигнали тривоги.
2. 2. Текстові повідомлення.
   SMS, електронна пошта, повідомлення у мобільних додатках.
3. 3. Телевізійне та радіомовлення.
   Переривання ефіру для передачі екстрених повідомлень.
4. 4. Інтернет-сповіщення.
   Соціальні мережі, сайти органів влади, спеціалізовані додатки.

ТЕРМІНИ, СКОРОЧЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

Скорочення та умовні позначення

Терміни та визначення